Члени старшої дружини, як правило, мали власні дружини. Як постійне військо дружина була ядром збройних сил і ставала на чолі воїв – народного ополчення, яке князь збирав тільки для походу. Молодші дружинники (кмети) відрізнялися від простих піших воїнів наявністю коней і кращим озброєнням.

Молодша дружина містила в собі, мабуть, кілька розрядів: отроки (пасинки або діти), кмети, гриді, діти боярські.

Дружина – князівське військо. Дружина була таким самим необхідним елементом у давньоруському суспільстві, як і князь. Князь потребував військової сили, як для забезпечення внутрішнього порядку, так і для оборони від зовнішніх ворогів. Дружинники були реальною військовою силою, завжди готовою до бою, а також радниками князя.

збирачі митних зборів на торгах, мостах і перевозах. На мечниках, за свідченням Руської Правди, лежав обов’язок завідувати в’язницями, де утримували підсудних у позовах про крадіжку та різні образи. 3) Молодші дружинники, беручи участь у військових походах князів, зазвичай становили сторожові полки його війська.