Сона́та (від італ. sonare, суч. suonare — звучати) музичний інструментальний твір, а також музична форма, яка називається сонатною формою. Складається для камерного складу інструментів та фортепіано: як правило, соло чи дуету.

У основі одночастинної композиції сонати лежить монотематичний принцип: тематизм виростає з єдиного інтонаційного комплексу, закладеного у початковому мотиві-імпульсі (мі – фа – ля – сіль діез).

Найбільшою напруженістю та гостротою відрізняється перша частина сонати. Тому в ній і склалася своя, особлива форма, яка називається сонатної. тональностях, власне події – розробки – і результату – репризи. Кожному з них присвячена у цій книжці окрема розповідь.

Соната (у перекладі «звучання») – музичний твір для одного солюючого інструменту (рідше – двох), зазвичай із трьох частин.